На думку нейробіологів ПТСР не лікується.

Психолог, профайлер, викладач

Оновлення:

Тому що під впливом стресових гормонів відбуваються незворотні зміни в архітектурі та біохімії мозку.

На думку нейробіологів ПТСР не лікується.

Зменшується об'єм гіпокампів, що знижує його функції (а це у тому числі навчання та пам'ять), збільшується амігдала (це зона тривоги, тому з'являються страхи, яких раніше не було та виникають тривожні розлади), зменшується об'єм передньої сінгулярної кори (а це про емпатію, здатність відчувати чужий біль та бути спроможним відчувати себе частиною соціальної групи, здатність піклуватись про інших та навіть бачити їх), аналогічні зміни виникають також у орбітофронтальній частині кори (там знаходяться контроль імпульсів та емоцій та здатність до саморегуляції та повернення гомеостазу до балансу), знижується чутливість рецепторів дофаміну та його продукція (а це здатність відчувати задоволення, чогось бажати та мотивація).

Але!

У дослідах Сапольскі у тих щурів, які йшли бігати у колесі одразу після травматичної події, не розвивалися ознаки відповіді на травму (а це підвищення кров'яного тиску, зміни паттерну дихання, продукція стресових гормонів та нейромедіаторів та таке інше, ви знаєте).

У тих щурів, які після стресової події (здається, вони били їх струмом) йшли до щурячого соціуму та починали грумити один одного, ознаки стресової відповіді дуже швидко зникали та подія не призводила до незворотніх змін. Тому не треба відкладати піклування про себе на потім.

В умовах хронічного стресу фізична та соціальна активність мають бути кожного дня!

Доречі, ПТРС не виникає одразу після травмуючої події. На його формування потрібно приблизно місяц-півтора. Достатньо часу, щоб знайти засоби повернення мозку до гомеостатичного балансу. Навіть якщо ПТСР вже трапився, існує багато методик контролювати його.

Це медитація, КПТ, медикаментозне лікування, поєднання кількох методик дає кращий результат. Доречі, про фізичну активність після стресової події.

Одна група щурів після стресу ховалася у кутку, заліпаючи там у собі деякий час.

Поступово цим щурам ставало легше. Іншу групу після стресу примушували бігати у колесі (у попередньому досліді, де щури не трамувались після шоку, вони йшли бігати самостійно, без примушення).Цим бідолашкам поступово ставало гірше. Тому фізична активність має вам подобатись.